Концепція відкритої динамічної системи.

Анотація

Запропоновано концепцію відкритої динамічної системи як загальної моделі розвитку систем та процесів будь-якої природи, засновану на новій інтерпретації теореми М. Месаровича про декомпозицію Універсуму та поняття спостереження як асиметричного відношення, що відповідає переміщенню елементів базису множини станів динамічної системи між її зовнішнім та внутрішнім простором. Елемент базису, за концепцією геометродинаміки, існує як вихор у викривленому внутрішньому просторі динамічної системи або як елементарна частка, що при спостереженні передає квант енергії. Відкриту динамічну систему визначено як скінченну динамічну систему, що обмінюється спостереженнями зі своїм оточенням, яке поділяється на локальне і є інверсною динамічною системою, та зовнішнє, звідки надходять зовнішні спостереження. У проміжках між зовнішніми спостереженнями вона існує як консервативна динамічна система. Розглянуто еволюцію динамічних систем протягом охолодження та розширення Всесвіту: появу елементарних часток та атомів, утворення складних хімічних молекул та ланцюгових макромолекул, появу життя, розвиток багатоклітинних організмів, нервової системи та мозку, появу людини та її інтелекту, формування суспільства й розвиток цивілізації. Показано, що при появі життя відкриті динамічні системи стали розподіленими і взяли на себе функцію природного добору членів популяцій, а з появою інтелекту та формуванням суспільства стали віртуальними і реалізують розподілений суспільний інтелект. Розглянуто загрози втрати контролю над віртуальними системами, зокрема, цифровими засобами штучного інтелекту, що можуть нехтувати дискретністю простору-часу через застосування при їх проектуванні класичної моделі безкінечно малих, якої не існує через дискретність простору-часу. Несумісність класичної моделі з дискретною моделлю відкритої динамічної системи становить актуальну наукову проблему, що потребує подальшого вивчення.