Використання моделі просторового захоплення для дослідження розподілених динамічних світів.

Анотація

Ця робота є продовженням попередніх семи книг про високорівневе управління великими розподіленими системами. З’явившись півстоліття тому ще до появи Інтернету і спершу відома як WAVE, розроблені модель і технологія використовувалися в багатьох програмах у різних країнах світу. У книжці увага зосереджена на сферах їх більш широкого застосування, включаючи нові земні та космічні світи, глобальні системи, а також сфери і технології стратегічних досліджень NASA. У роботі представлені основні ідеї Парадигми просторового захоплення (ПЗ) і деталі її ключової Мови просторового захоплення (МПЗ), включаючи філософію, методологію, синтаксис, семантику та інтерпретацію в розподілених системах. Патерн сценарію у МПЗ здійснює просторове поширення, реплікування, модифікацію, охоплення та узгодження розподілених світів у паралельному хвилеподібному режимі, що дозволяє нам оцінювати великі розподілені явища за їх фізичним або віртуальним розповсюдженням. Рішення у МПЗ зокрема включають дослідження таких явищ, як урагани і лісові пожежі, що здійснюються з використанням методів, подібних до тих, які застосовувалися для аналізу космічних явищ. Також вони показують, як за допомогою техніки зіставлення просторового графіка знаходити зображення у довільних розподілених мережах. За допомогою МПЗ можна проводити дослідження групової поведінки морських тварин, виявляти невідомі географічні особливості місцевості і здійснювати пошук шляхів у великих транспортних мережах. Порівняння МПЗ з іншими мовами програмування як спеціалізованими, так і природними мовами, показує простоту і компактність отриманих рішень, що забезпечуються завдяки тому, що МПЗ функціонує безпосередньо у розподілених мережевих тілах у холістичному і паралельному режимах, а також у режимі узгодження патернів. Було досліджено відношення МПЗ до деяких вищих ментальних концептів і показано, як моделювати принципи гештальт-психології і підтримувати глобальну обізнаність і свідомість розподілених систем за допомогою рекурсивного вірусоподібного просторового покриття МПЗ. Отримані результати підтверджують потенційну можливість застосування розробленої парадигми, мови і технології для вирішення значно ширшого кола проблем, пов’язаних із великими невідомими світами. Підхід також може бути використаний замість природних мов для високорівневого формулювання ключових проблем і їх вирішення завдяки чіткості і компактності результатів, які він надає.