«Людський фактор» як ланка автоматизованої людино-машинної системи

Анотація

Досягнутий рівень наукового та технічного розвитку привів до значних змін у професійній структурі суспільства. Рішення, що приймаються, пов’язані зі збором та обробкою інформації, обмеженістю часу і неповнотою відомих обмежень, набули визначального значення. Функціонування великих промислових комплексів та інших складних систем часто залежить від можливостей окремого обслуговувача процесу, від його взаємодії з іншими особами та механізмами, а також його психофізіологічного стану. Все частіше помилки людини призводять до аварій із тяжкими наслідками. Надійність роботи людини у складі автоматизованої системи управління визначається ймовірністю успішного виконання нею роботи чи поставленого завдання на етапі функціонування системи протягом заданого часу. Для забезпечення безпеки і готовності системи в цілому потрібне узгодження технічної системи і дій людини. Як показують дослідження, з урахуванням надійності людини у взаємодії з системою створюється значний потенціал автоматизації. Для його реалізації необхідно мати інформацію і моделі, які забезпечать дані як про здібності людини, так і про її можливі помилки. Людський фактор характеризує взаємодію людини з керованим об’єктом з орієнтацією на якість і надійність ходу технологічного процесу, а також його результати. У статті розглянуті питання надійності роботи людини у складі АСУ, методи діагностики надійності людини як ланки людино-машинної системи, проаналізовано фактори, що визначають надійність роботи людини-оператора, розглянуто методи та технічний інструментарій для поточного контролю його психофізіологічного стану. Показано активну роль людини на всіх етапах життєвого циклу ЛМС, починаючи з розробки концепції, потім проєктування, впровадження, експлуатації та подальшого вдосконалення системи.